Питання теорії і змісту уроків літератури рідного краю
Зміст сторінки
1.В.Оліфіренко. Проблеми вивчення літератури рідного краю в школі.2.Орієнтовне планування уроків літератури рідного краю в 5-8 кл.
3.О.Неживий.Основи теорії та методики вивчення літературного краєзнавства Луганщини.
4.Наші письменники-земляки.
1.ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ В ШКОЛІ
У цьому документі серед важливих складових шкільної літературної ос- приділяється увага і письменникам, пов'язаним з окремими регіонами України (розділ «Структура вивчення освітньої галузі»). Цей напрямок вивчення художнього слова означений терміном "література рідного краю". Він входить до предмета української літератури як структурний елемент.
Відокремлення в тексті Державного стандарту загальної середньої освіти літе-ратури рідного краю не випадкове явище, а результат багаторічних творчих по-шуків сотень словесників, які розгортали в школах в основному в позакласній роботі «літературне краєзнавство», «літературну географію» та іншу краєзнавчу роботу з літератури.
Для формування читача, який уміє бачити, розуміти і цінувати морально-етичну єдність твору, сприймати духовний пафос літератури і читання як процес співтворчості і співпереживання з автором, є необхідним вивчення літератури взагалі і .і літератури рідного краю зокрема. Ця література покликана допомага-ти школяреві орієнтуватись (спочатку в юному віці, потім — дорослою люди-ною) у мінливому соціальному світі, пізнавати попереднє життя народу, краю; вона є джерелом сили для духовного становлення особистості.
Ще в проспекті Програм з української літератури для середніх та старших класів (1989 р.) : з'явився новий розділ «Література рідного краю», на який по-кладалося важливе завдання «ознайомлення учнів з творчістю письменників, що жили або живуть в області (районі), місті (селі), де розміщена школа, та поси-лення патріотичного виховання...». Пізніше це літературно-педагогічне поняття було закріплене складовим елементом у державних програмах і почало реалізо-вуватись у шкільній практиці у формі окремих уроків.
Отже, навчальний процес протягом останніх років збагатився новим напрямком навчальної діяльності, зміст якого формується безпосередньо в регіоні. Це вимагає від методичних служб всіх рівнів вдумливого ставлення до реалізації важливої навчально-виховної мети, а саме — допомогти вчителям літератури на-вчати і виховувати підростаюче покоління на творчому доробку письменників—земляків.
Слід відзначити, що протягом останніх 7-10 років вже накопичено певний досвід реалі-зації поставленого актуального завдання. Так, в методичному журналі вчителів-словесників «Дивослово» (раніше — «Українська мова і література в школі») з'явилося десятки статей на цю тему. В областях України видруковано ряд посібників регіонального характеру. Донецький інститут післядипломної освіти у співдружності з Донецьким університетом та з іншими за-кладами провів семінари з тем літератури рідного краю, підготував для вчителів відеофільм про шкільні літературні музеї Донеччини, працює над забезпеченням , шкіл області програма-ми курсів за вибором, факультативів з української літе- ратури (шкільний компонент освіти), зокрема і з літератури рідного краю.
Така робота вимагає від вчителів, методичних служб краю та від науковців-філологів всебічного обґрунтування вивчення літератури рідного краю в школах Донбасу на уроках, у позакласній та позашкільній літературній роботі учнів. То-му стає важливим окреслити поняття літератури рідного краю на концептуальному та на конкретному змістовому рівнях, власне сформулювати регіональний стандарт загально! середньої освіти в галузі вивчення літератури рідного краю.
Отже, потрібно, по-перше, концептуальне визначення поняття літератури рі-дного краю як структурного елемента шкільного предмета літератури. По-друге, необхідно обгрунтувати коло читання з ЛРК як в початкових, так в середніх і старших класах, визначити тематичну спрямованість цих уроків. Потрете, важ-ливо з'ясувати види зв'язку уроків літератури рідного краю з основним курсом літератури. І, по-четверте, слід сформулювати завдання до вивчення літератури рідного краю як складової частини шкільного предмета літератури й окреслити обов'язкові результати навчання.
Виходячи з існуючих науково-методичних здобутків у галузі вивчення літератури рідного краю, відносимо до неї перш за все художні твори, в яких розкриваються образи і картини, навіяні творцям художнього слова, історич-ними подіями, природою і діяльністю людей краю. Так, в початковій, сере-дній та старших школах слід вивчати теми: заселення Дикого Поля (Донба-су); осмислення нашими предками в уснопоетичному слові героїчних вчин-ків захисників рідного краю — козаків-запорожців; відтворення письмен-никами картин природи Придінців'я, Приазов'я та донецького степу; зо-браження людей важкої і небезпечної шахтарської праці; синівської любові до малої батьківщини — Донбасу.
До кола читань з літератури рідного краю відносимо твори письменників XVII — початку XX ст.: К. Зиновіїва, М. Петренка, Б. Грінченка, М. Чер-нявського, С. Черкасенка, X. Алчевської та ін.; твори письменників-земляків ХХ-го ст.: В. Сосюри, П. Вайдебури, С. Божка, Л. Скрипника, М. Руденка, Г. Бойка, Є. Летюка, К. Міхеїва, І, Світличного, В. Стуса, В. Голобородька,
С.35
Г. Кривди, Г. Гордасенич, Л. Талалая, Г. Мороза, І. Білого, С. Жуковського та ін., а також твори письменників донецької діаспори: В. Гайворонського (США), В. Бендера (Великобританія), Л. Лимана (США), В. Біляїва (США), Е. Андіевсь-кої(ФРН).
Види зв'язку уроків літератури рідного краю з уроками основного курсу лі-тератури визначаємо як проблемно-тематичний, історико-літературний і тео-ретико-літературний.
Знання, здобуті школярами на уроках літератури рідного краю і в поза-класній краєзнавчій діяльності, повинні давати:
— уявлення про історію розвитку української літератури на Донбасі, про тему Донеччини в українській літературі;
— відомості про письменників, які народились в цьому краї або збагачували своє художнє слово його образами і картинами;
— інформацію про літературні видання, літературну періодику на Донеччині;
— історію письменницьких організацій краю, їхнє місце в загальноукраїнському літературному жилі.
Із вивченням літератури рідного краю формуються і вдосконалюються уміння і навички, необхідні для самостійного і творчого засвоєння художньої літератури в галузі техніки читання, засобів записування, складання планів, пла-нів-конспектів, тез, бібліотечно-бібліографічної діяльності, аналізу художнього твору.
Щодо кількості проведення уроків літератури рідного краю виходимо з до-свіду роботи вчителів-словесників, які проводять 1-2 таких уроки на чверть (5-8 на рік). Необхідно визначити оптимальну кількість уроків і для середніх профе-сійно-технічних училищ та інших спеціальних середніх навчальних закладів.
Слід відзначити, що з уведенням літератури рідного краю як структурного елемента до предмета української літератури посилюється один з найважливіших напрямків виховання на прикладі здобутків місцева!, близької дитині культури Ці уроки поглиблюють літературно-краєзнавчу діяльності шкіл, акти-візують позакласну та позашкільну роботу. Для цього важливо створити в навча-льних закладах певні умови: організувати учнів на пошук фактів життя та літера-турної діяльності забутих, репресованих або замовчуваних раніше письменників, вести листування з письменниками-земляками, розвивати літературну творчість учнів у гуртках і об'єднаннях, організувати шкільні літературні музеї, проводити літературні вечори із запрошенням письменників та ін.
Активному використанню творчості письменників-земляків повинні сприяти курси за вибором (факультативи) власне ті, які належать до шкільного компонента змісту загальної се-редньої освіти.
Тематична спрямованість цих курсів може бути такою:
«Донецький край в усній народній творчості»,
«Духовна краса народних традицій у творчості письменників-земляків»,
«Краса рідної землі в художньому слові»,
«Рідний край, Донеччина, у творчості Володимира Сосюри»,
«Письменники-земляки — представники «розстріляного відродження»,
«Тема трудового Донбасу у творах українських письменників»,
«Сучасні письменники Донбасу»,
«Голоси донецької діаспори: творчість В. Гайворонського, В. Бендера, В. Лндієвської, Л. Ли-мана і В. Біляїва» та ін .
Отже, прищеплення любові до рідної землі, формування національне свідо-мого громадянина через осягнення краси рідного слова у творчій спадщині письменників-земляків — важливе завдання, яке необхідно реалізувати у початковій, основній та старшій школах, профтехучилищах через уроки літератури рі-дного краю як складової частини основного курсу літератури, через курси за ви-бором, факультативи (шкільний компонент освіти) і різноманітну позакласну і позашкільну літературну роботу учнів. Цьому сприятиме подальша розробка ре-гіонального стандарту загальної середньої освіти з літератури рідного краю. Спроба сформулювати його основні положення і була зроблена в цих тезах.
(Джерело:В.В.Оліфіренко. Проблеми вивчення літератури рідного краю в
школі//Регіональний шкільний компонент змісту загальної серед-ньої освіти:
здобутки, проблеми, перспективи. Матеріал другої Всеукра-їнської
науково-практичної конференції у м. Донецьку 13-14 листопада 1997
р.—Київ-Донецьк, 1997.—С.33-36)
2.ОРІЄНТОВНЕ ПЛАНУВАННЯ УРОКІВ ЛІТЕРАТУРИ У V-VIII КЛАСАХ
V клас
Народна легенда "Савур-Могила". Кмітливість і розум чумацького хлопця. Жадібність і нена-жерливість ватага Сави. Мрія народу про перемогу справедливості над беззаконням. Чудодійне в легенді.
Поглиблення поняття про легенду і переказ.
УРОК ДРУГИЙ Казка Степана Васильченка "Мені моє" (з циклу осетинських казок). Порушення письменником загальнолюдських морально-етичних проблем: засудження скупості та не-розсудливості, багатого . чоловіка, схвалення душевної щирості і доброти. Фантастичні водії у казці
Поглиблення поняття про літературну казку.
УРОК ТРЕТІЙ Образи дитинства, рідної Донеччини у віршах В.М. Сосюри. Роз-повідь про дитинство і юність поета.
"Надходить вечір... Синім ланом", "Лине пісня хутко...", "Степ", "Станція, рейки, заводи...", "Як не любити рідну мову...", "Дебальцеве". Спогади .письменника про рідний край, Донеччину. Улюб-лені образи Дінця, степу, міста свого дитинства І юності Третьої Роти. Синівська любов письменника до рідного краю і до рідної мови.
УРОК ЧЕТВЕРТИЙ. Грицько Бойко — донецький дитячий поет. Розповідь про письменника.
"Шахтарочка", "Не лютуй, сніговію", “У шахті”, “Про щоденник”, “Шахтарочка", "Загорівся і потух", "Чому Тимко подряпаний", "Голубі простори", "Колискова". Розповідь у поетичній формі про батьків і дітей, про їхні спільні справи. Поєднання граничної простоти, лаконізму з невимушеним гумором. Щира і довірлива розповідь про видобування вугілля. Народні джерела творчості Г. Бойка. Смішинки-веселинки — улюблений жанр поета.
УРОК П'ЯТИЙ М.Ф. Чернявський — співець рідного краю. Розповідь про письмен-ника-земляка.
"Ясними гріючи хрестами...". "Ходить в долі вітер...", "За могилою могила...". "Донець". "В степу блукаю я...", "Рідний край", "Савур-Могила". Картини рідної донецької землі у віршах степові простори краю, краса сільських краєвидів; степові могили — характерна ознака Донеччини. Патріотизм поета.
Поглиблення поняття про епітет та його зображально-виражальну роль.
УРОК ШОСТИЙ Оповідання М. Лісовської і К. Тесленка "Нічні сторожі". Тонке зображення внутрішніх переживань залишеного господарями на призволяще пса. Засудження у творі невдячних господарів Жука. Протиставлення в оповіданні добра злу.
VI клас
Згадування Савур-Могили у піснях як географічної реалії донецької землі
УРОК ДРУГИЙ Оповідання П.А. Байдебури "На
пароплаві".
Шевченківська тема у творчості П.А.Байдебури. Відображення в
оповіданні двох спорід -нених думок колишніх кріпаків Тараса Шевченка і скрипаля
Олексія Пайова. Гострий осуд кріпацтва в оповіданні.
Поглиблення поняття
про прозову мову.
УРОК ТРЕТІЙ
Письменники-земляки М.Ф.Чернявський і С. Ф.Черкасенко про шахтарську працю.
М.Ф.Чернявський. "В донецькому краї'",
"Шахтар".
С.Ф.Черкасенко. "Під землею", "Шахтарі".
Зображення у віршах
важкої підземної праць Вираження глибокого співчуття добувникам підземних
багатств. Передача засобами виразного читання авторського ставлення до трударів
донець-ких надр. Протиставлення як засіб вираження любові постів до трудящих і
засудження гніту експлуа-таторів.
Поглиблення поняття про віршовану
мову.
УРОК ЧЕТВЕРТИЙ В.М.Сосюра про своїх
вчителів.
"Незабутній". Автобіографічна основа вірша. Спогади і поста про
вчителя Василя Ме-фодійовича, його науку любові до рідного краю. Поетичне
порівняння вчителя з радісною зорею. Кар-тини рідної Донеччини у вірші.
"Ті
озерні води. Неба синь тонка". Спогади про заводську школу, про вчителя Сергія
Лукича. Вияв любові і пошани до вчителя.
Удосконалення вміння
засобами виразного читання передавати почуття і настрої автора.
УРОК ПЯТИЙ. Поет-гуморист А. А. Косматенко. .
Ознайомлення з фактами життєвого
шляху письменника.
"Скіфська сережка". Обстоювання в легенді
безперервності поколінь на
рідній землі, не-проминущості діянь предків. Заклик до пізнання
своєї історії. Оспівування
степу, зоряного ук-раїнського неба, краси і вірності у коханні.
Вшанування пам'яті поета-земляка у Велико-Новосілківському районі (обласні
літературні чи-тання і свята поезії в селі Нескучному на батьківщині
А.Д.Косматенка тощо).
УРОК ШОСТИЙ. Вірші про
рідний край поетів земляків.
Є.М.Летюк. "Гончар", "Гостеві". "Заплакала
мати". Вираження у віршах любові до людей праці Висока емоційність, образність
віршів.
С.В.Жуковський. "Батько" (вінок сонетів).
Шанобливе ставлення поета до батькової науки життя "співать пісні", "яблуні
саджати", "ростити сина", "дарувати квіти", "не забувати батькові за-повіти".
Особливості композиції та віршової форми твору.
Удосконалення вміння
виразно читати вірші
VII клас
Геродот. "Легенда про амазонок". Розповідь (кн. IV "Мельпомена" із “Історії”) про войовниче плем'я амазонок, яке висадилось біля Кремнів на березі Меотиди (Азовського моря). Легенда про ама-зонок — одне з найперших історичних свідчень про Північне Приазов'я у світовій історії.
Йордан. "Готика". Легенда про войовниче плем'я гунів, яке витіснило у 375 році з Північного Приазов'я готів. Опис у легенді донецького степу.
Поняття про наступність культур в Північному Приазовўя.
УРОК ДРУГИЙ. Донеччина в народних думах.
"Дума
про втечу трьох братів з Азова". Історична основа думи. Втілення в епосі трьох
найваж-ливіших ідей, якими жив народ: ідея рідної землі, ідея єдності народу,
ідея волі Засудження в думі зра-ди. Згадка у творі про Савур-Могилу — окраїну
українських земель. Інші географічні реалії рідного краю.
"Вдова Сірка
Івана". Розповідь про героїчну боротьбу запорізького
козацтва, очолюваного славетним Іваном
Сірком, проти загарбників українських земель.
Зображення загибелі сина кошо-вого І.Сірка під містом Тором (нині Слов'янськ).
Трагедія матері.
"Дума про Сингура". Одна з останніх епічних народних пісень
, записаних з народних вуст на території Донеччини у ХХ-му столітті.
Прославлення у творі козацької звитяги, вірності
свободолю-бивим ідеалам козацтва. Засудження
отамана Сингура за зажерливість і прагнення підкорити вільних козаків.
Поглиблення поняття про народну думу.
УРОК
ТРЕТІЙ С.Ф.Чсркасенко. Розповідь про зв'язки письменника з Дон -басом.
"Воронько". Тема донецького краю у творчості письменника. Уміння автора
передати пережи-вання коня, приреченого людьми на важку підземну працю.
Засудження людської
невдячності, заклик письменника бути милосердними у поводження
з "братами меншими". Спільність мотиву гу-манного ставлення до тварин у творах
С.Черкасенка ("Воронько), А.Чехова ("Каштанка"),
Е.Сентон-Томпсона ("Розповіді про тварин").
Поглиблення поняття про епос
як літературний рід.
УРОК ЧЕТВЕРТИЙ П.А.Байдебура. Розповідь про
письменника-земляка, почесно-го громадянина міста
Донецька.
"
"Універсал гетьмана Богдана". Хвилююча картина безкрайнього
українського степу. Оповідь письменника про важкий солеварний промисел на
торських озерах .Переборення недовіри і
підозріливості російських управителів. Правдиве відтворення напружених стосунків
між українським козацтвом і російськими представниками влади на
торських соляних озерах. Виконання козаками Юхимом
Головатим і Леськом Ожередом секретного доручення Богдана Хмельницького.
Климентій Зиновіїв. "Про соляників, торяників, бурлаків, які солі
господарські варять". Зобра-ження мандрівним поетом важкої праці солеварів на
торських озерах Похвала праці у творі. Звернення поета до Бога бути прихильним
до праці бурлаків.
УРОК П'ЯТИЙ. Україна і Донбас у громадянській
ліриці В.Сосюри.
"Україно моя!". Вираження в образній формі переконаності у
високому призначенні України, упевненості в переборенні негативних наслідків
старого, відсталого.
"День одсіяв і погаснув давно..." Роздуми автора
про свою щасливу поетичну долю і відповідальність перед Україною. Щирість
почуттів поета.
"Шахти, терикони, заводські вогні..", "У гудках долина
розцвіла". Спогади В.Сосюри про свою робітничу Донеччину. Використання
зображувально-виражальних засобів у віршах Образ Третьої Ро-ти.
Єдність
України з малою батьківщиною Донеччиною у поезіях В.Сосюри.
Ознайомлення
з поняттям про громадянську лірику.
УРОК
ШОСТИЙ Оповідання донецького письменника І. Білого про дітей шах-тарського
краю.
"Під старим териконом". Реалії шахтарського селища. Розкриття
внутрішнього світу Санька Наливайка та Ігоря Крученюка. Доброта і сердечне
ставлення Санька до природи.
Осудження жорстокості і підступності Ігоря Крученюка.
"Хлоп'ята з роз'їзду".
Ромко і Миколка — друзі Пригоди хлопчаків на залізничному роз'їзді. Розкриття
дитячої психології, мотивів поведінки дітлахів.
Поглиблення поняття про
портрет героя.
VIII клас
Вивчення однієї з пісень напам'ять.
Поглиблення поняття про зв'язок народної та літературної лірики.
УРОК ДРУГИЙ Степова Донеччина у віршах постів-земляків, М.Ф.Чернявський. "Сон велетня". Ретроспективний показ у художній формі історії українського степу: від давніх посе-лень скіфських кочівників, сарматів та греків до приходу в степи промисловості - добування вугілля. Застереження від руйнування екології краю. Символічне значення велетня-степу та його вікового сну.
"Степ і степ, один без краю...", "Степ". Реалістичне зображення у віршах спаленого літнім сон-цем степу. Пряме і переносне значення образів блискавки і грому, від яких просипається і оновлюється земля. Віра поета у відродження безмежних українських степів — рідної батьківщини. Щирі пориван-ня ліричного героя до служби на користь рідному народу.
С.Ф.Черкасенко. "Вечір у степу". Відтворення у вірші степової краси Донеччини. Співзвучність душевного стану ліричного героя зі станом природи.
Х.О.Алчевська. Вплив Б.Грінченка на становлення світогляду поетеси.
"Пісня лілії", "Голос життя", "Липнева ніч", "Самітня". Майстерність пейзажних та інтимних замальовок.
"Омана", "До Лазаря", "Народний марш". Роздвоєність світовідчуття поетеси — між прагнен-ням гармонії і та неприйняттям життєвих потворностей. Віра в перемогу загальнолюдських ідеалів щастя і добра.
"Мені здається, все те снилось", "До братів-земляків", "Далеко-далеко від рідного краю", "Моя мандрівка в Олексіївку". Відтворення картин рідної Донеччини. Образ степу та його символічне зна-чення. Посилення відчуття песимізму у творчості Х.Алчевської у 20-і роки. Неоромантична тен-денція у творчій манері поетеси.
Поглиблення поняття про ліричні твори.
УРОК ТРЕТІЙ. Оповідання Б.Д.Грінченка та С.Ф.Черкасенка про шахтарську працю.
Б.Д.Грінченко. "Панько". Відтворення в оповіданні праці і побуту донецьких шахтарів. Героїчний вчинок Панька, яким він рятує від смерті своїх товаришів. Переконливе зображення письменником внутрішнього світу героя, лагідність його душі
С.Ф.Черкасенко. "Чорний блиск". Реалістичне відтворення важкої нужденної долі старого шах-таря Лавріна. Уміння письменника передати порухи душі, внутрішніх переживань героя. Засудження соціальної нерівності. Гуманістичний пафос оповідання.
УРОК ЧЕТВЕРТИЙ Степан Васильченко. Ознайомлення школярів з життєвими фактами, пов'язаними з перебуванням письменника на Донбасі.
"Роман". Конфлікт українського хлопчика з учителькою зрусифікованої школи. Відстою-вання письменником в умовах русифікаторської політики царської Росії ідеї рідної школи. Глибоке проникнення Степана Васильченка в психологію дитячої душі.
"Ось і Ась". Порушення письменником у художній формі думи-казки національного питання. Правдиве відтворення історії взаємин України з царською Росією.Викриття імперіалістичної і шовіністичної політики Росії. Ствердження засобами поетизації самобутності українського національного характеру. Актуальність думи-казки.
Поглиблення поняття про типовість образів-персонажів.
УРОК П`ЯТИЙ Голоси
донецької діаспори: життєвий і творчій шлях письмен-ника-земляка
В.А.Гайворонського.
"Двоє друзів і
містер Піт". Показ письменником комічної ситуації, в яку
потрапили в аме-риканській еміграції два молодих українці Грицько Брусниця і
Яків Куценко. Тенденційність уявлень людей комуністичного світогляду про
американську дійсність. Гумор в оповіданні
"Сенсація знічев'я".
Пригоди заляканого радянською дійсністю Василя на американській землі.
Тонке зображення душевних переживань героя. Легкий гумор твору.
Поглиблення поняття про літературу
української діаспори.
(Джерело:В.Оліфіренко. Орієнтовне планування уроків літератури рідного краю в
5-11кл.//Вивченя літератури рідного краю в
школі.—Донецьк:Український культурологічний центр,1996)
3.ОСНОВИ ТЕОРІЇ ТА МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРНОГО КРАЄЗНАВСТВА ЛУГАНЩИНИ
Із прадавнього українського фольклору та однієї з перших писемних па-м'яток - "Слова о полку Ігоревім" - веде свої першопочатки духовна культура нашого краю. Народна філософічність творчості Григорія Сковороди, близькість гуманістичних традицій гуманітарних наук Харківського університету на Сло-божанщині в XIX столітті, подвижницька праця письменника, вчителя й ученого Бориса Грінченка - всі ці джерела переконують у необхідності створення конце-пції вивчення літературного краєзнавства як ефективного засобу національного виховання.
Всупереч численним тодішнім і більш сучасним суспільним колізіям і на-віть трагедіям, що виявлялися насамперед у насильницькій денаціоналізації, Лу-ганщина має глибокі літературно-мистецькі традиції, які підтверджують, що не було ніколи і немає сьогодні якоїсь особливої "культури Донбасу". А є глибинне коріння, пишна крона й молоді пагони національної української культури.
Навіть перелік імен наших земляків-українських письменників, які від-значені Шевченківською премією, є красномовним підтвердженням сказаного: Володимир Сосюра, Григір Тютюнник. Микола Руденко, Василь Стус, Іван та Надія Світличні, Василь Голобородько... І йдеться тут про літераторів, чий вне-сок у розвиток української літератури надзвичайно вагомий і знаний у всьому світі. Отож літературне краєзнавство необхідне в школі насамперед як засіб при-лучення до найбільш високохудожніх зразків української літератури, більш гли-бокого розуміння особливостей ії розвитку, що матиме ефективний вплив і на розум, і на почуття.
Форми вивчення літературного краєзнавства можуть бути різними: окремі уроки й елементи краєзнавства на уроках літератури, які за умови систематичної й цілеспрямованої роботи можуть розвинутися і в своєрідний навчально-виховний цикл-заняття факультативу в поєднанні з роботою літературно-краєзнавчого гуртка, музею.
Широкий діапазон має й методика вивчення: екскурсії, самостійна робота в бібліотеках, музеях, архівах, зустрічі з письменниками, літературні свята. Типи уроків літератури рідного краю теж можуть бути найрізноманітнішими: урок-конференція, урок-екскурсія, урок-виставка, урок-вистава, кіно-або телеурок, урок розвитку мовлення. Отже, у вчителів Луганщини є всі можливості для літе-ратурно-краєзнавчої роботи. При дотриманні історико-літературного принципу пропонується більше часу приділяти вивченню художніх творів, акцентувати увагу школярів на їхньому мистецькому значенні. Широкі можливості для твор-чої діяльності вчителя відкриваються й при ознайомленні з сучасним літератур-ним процесом, який представлений іменами Івана Світличного, Івана Савича, Івана Низового, Миколи Малахути, Миколи Ночовного, Василя Старуна, Леоні-да Стрельника, Сергія Гарбуза... Адже тільки обласна письменницька організація нараховує тридцять вісім чоловік, а в різних видавництвах та друкарнях області щороку видається багато нових книг.
Наукові основи дослідження літературного краєзнавства Луганщини були обґрунтовані ще на початку 60-х років літературознавцем, багаторічним завіду-вачем кафедри української літератури Луганського педагогічного інституту І.М.Білогубом. Тоді ж робітничий фольклор Донбасу активно досліджували ви-кладачі кафедри української літератури Г.М.Гончарук та О.А.Міхно.
Уже в пізніших своїх дослідженнях, зокрема "Літературно-краєзнавчій Луганщині" (Перша частина - 1993 р., друга - 1994 р.), професор Білогуб І.М. особливо нетерпимий був до тих, хто намагався говорити про "культуру Донба-су", а у своєму яничарстві хотів би позбавити народ його історичної пам'яті й культури, довести до духовного спустошення...
Саме І.М. Білогуб започаткував на факультеті української філології ви-вчення нової навчальної дисципліни - літературного краєзнавства, а тому тепер, пам'ятаючи про вченого й педагога, перше заняття з літературного краєзнавства розпочинається темою "Творча спадщина І.М. Білогуба".
Велике значення в дослідженні літератури рідного краю мають три книги Юрія Єненка "Промінь добра", "Слово про козака Луганського", "Дума про Че-хова". Видатний громадський і культурний діяч Луганщини Юрій Єненко також став ініціатором створення Інституту грінченкознавства, який нині є центром лі-тературно-краєзнавчих досліджень.
Уже вийшли друком три зошити Вісника Інституту грінченкознавства, ведеться значна навчально-методична та виховна робота в шкільних літератур-них музеях Бориса Грінченка (село Олексіївкав Перевальського району) та Гри-гора Тютюнника (селище Щотове м. Антрацита).
На початку жовтня, коли відзначалося 75-річчя нашого вузу, був відкри-тий літературно-краєзнавчий кабінет-музей, який став центром науково-дослідницької та навчально-методичної роботи з літературного краєзнавства. Тут проводяться студентські конференції, заняття зі студентами та учнями шкіл міста Луганська й області.
Відвідавши наш кабінет-музей, лауреат Державної премії України ім. Та-раса Шевченка, літературознавець і публіцист Надія Світлична записала в книзі відгуків: "Переважно люди починають шукати свої корені, коли стають старши-ми, а то й утрачають природні джерела. Тому особливо цінним видається ство-рення літературно-краєзнавчого кабінету-музею в педагогічному університеті. Дбайливо дібрані музейні матеріали не лише допоможуть майбутнім учителям у краєзнавчій роботі, а й заохотять кожного досліджувати власний родовід, бо ко-жне життя унікальне і є часткою історії народу".
4. Наші письменники-земляки
| ГРІНЧЕНКО Борис Дмитрович ЧЕРНЯВСЬКИЙ Микола Федорович ВАСИЛЬЧЕНКО (ПАНАСЕНКО) Степан Васильович СОСЮРА Володимир Миколайович СКРИПНИК Лев Володимирович ОКОЛОВ ВІКТОР (Віктор Вікторович) КРИВДА Григорій Федосійович БОЙКО Грицько (Григорій Пилипович ) БЕНДЕР Віталій Петрович СТУС Василь Семенович ЖУКОВСЬКИЙ Станіслав Віталійович МОРОЗ Геннадій Аркадійович ПЕТРЕНКО Михайло Миколайович ЧЕРКАСЕНКО Спиридон Федосійович АЛЧЕВСЬКА Христя Олексіївна ШАПОВАЛ (СРІБЛЯНСЬКИЙ) Микита Юхимович БАЙДЕБУРА Павло Андрійович БОЖКО Сава Захарович БАГЛЮК Григорій Микитович ГАЙВОРОНСЬКИЙ Василь Андрійович КОЛЕСНИКОВА Лідія Морисівна ТЕСЛЕНКО Кость Макарович РУДЕНКО Микола Данилович СВІТЛИЧНИЙ Костянтин Кирилович СВІТЛИЧНИЙ Іван Олексійович ЛІСОВСЬКА Марія Павлівна БІЛЯЇВ Володимир Іванович МИХЕЇВ Кость Григорович СВІТЛИЧНИЙ Іван Олексійович АНДІЄВСЬКА Емма ГОЛОБОРОДЬКО Василь Іванович КОСМАТЕНКО Анатолій Денисович ЛЕТЮК Євген Миколайович ДЗЮБА Іван Михайлович ГОРДАСЕВИЧ Галина Леонідівна БОНДАРЧУК Петро Федотович ТАЛАЛАЙ Леонід Миколайович ОРАЧ Олег Юхимович БІЛИЙ Іван Омелянович ДОЦЕНКО Юрій Тимофійович ПАВЛОВСЬКИЙ Віталій Андрійович |
1863 (27.11) 1910(23.04) 1868 (3.01) —1937(19.01) 1878 (27.12) — 1932 (11.08) 1901 (1.03) — 1985 (26.01) |