З досвіду роботи вчителів-словесників
Зміст
ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКА-ЗЕМЛЯКАВ.І.БІЛЯЇВА
НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ
У жорстокі часи другої світової війни доля закинула Володимира Івановича спочатку до Німеччини (його, хлопцем, вивезли туди на роботу німецькі окупанти), пізніше непереборне бажання побачити світ привело майбутнього поета до Австралії і Сполучених Штатів Америки. Там він працював на різних роботах, здобув вищу освіту, досконало опанував англійську мову.
Останні п’ятнадцять років (до 1999 р.) він керував українським відділом радіостанції “Voice of Ameryca” (“Голос Америки”), інформуючи слухачів в Україні про події в Сполучених Штатах, у світі, та розповідаючи про життя українці на заході і їхні досягнення у різноманітних галузях життя.
Відомим як поет діаспори Біляїв став з початку сімдесятих років, коли вийшла перша збірка його поезій «Поліття». А вже з виданням другої книжки «По той бік щастя» (1979) українська літературна громадськість Америки вшанувала талант поета званням лауреата Української Могилянської Академії Наук.
Його творчість знайшла позитивну оцінку літературних критиків у діаспорі Г. Костюка, М. Степаненка, Н. Пазуняк. А відзначення поета високим званням лауреата УМАН остаточно утвердило за ним ім'я шанованого майстра поетичного слова. Що є провідним у творчості нашого земляка?
Спочатку звернемося до естетичного кредо поета, висловленого ним у шістдесяті роки, і яке він сповідує у своїй творчості й досі. Тоді він писав: «В добу індустрії, комерціалізації і надзвичайного розвитку науки поезія в житті переважаючої кількості моїх сучасників є чимось несуттєвим. На мою думку, скільки б добра і користі не приносили три основні компоненти нашої доби — поезія назавжди залишиться непідкупним літописом духовного стану людства в цілому і кожного народу зокрема». Поет, продовжуючи естетичні настанови класиків української літератури, вбачає в поетичному слові порадника, виразника народних сподівань та прагнень.
Літературознавець Григорій Костюк назвав творчість Біляїва «поезією, проникнутою ідеєю». І це справді так. В час, коли поет став входити в літературне життя, багато поетів у своїх поетичних експериментах часто відривалися від реальності, надаючи художньому слову роль «поезії для поетів», тобто для обраних. В.Біляїв пішов своїм шляхом, поставивши за мету творити “літопис духовного стану народу”. Додамо—українського народу, який піднявся у ХХ-му ст. виборювати свободу і незалежність.
Така спрямованість художнього слова є властивою майже для всіх українських письменників західної діаспори: вони не хилились перед можновладцями, не творили угодницьку брехливу літературу, що облудною павутиною обплітала народну свідомість в Україні протягом десятків років. Серед здобутків цих письменників живе і поетичне слово Володимира Івановича.
Збірка вибраних творів В.І.Біляєва “Осіння обнова” видана 2001 р. на батьківщині письменника у Донецьку. Вона містить у собі кращі, на думку автора, твори минулих літ, а також написані в останні роки.
Плануючи уроки літератури рідного краю, вчитель має можливість використати твори письменника у молодших, середніх і старших класах. Вони цілком відповідають віковим можливостям дітей і завданням літературної освіти в сучасній українській школі.
Вірші “Матері”, “Мати”, “Моїй матері”,“Батьків гай”, “Де рідний дім, де слідйого?“, “Донецька ніч” та ін. засвідчують палку любов письменника до найсвятішого на землі—до своїх батьків, до рідного краю, батьківщини. А такі твори, як “Біля нагробка Євгена Маланюка”, “На могилі Симона Петлюри”, “На смерть Галини Журби” та “Івану Багряному” свідчать про високу повагу автора до видатних постатей нашого народу, до здобутків українського національного духу.
Необхідно усвідомити, що різнобарвний морально-етичний світ українства, його духовні досягнення у ХХ столітті, можуть стати для молоді близькими і яснішими, якщо поетичне слово поета-земляка Володимира Біляєва прийде в школу на уроки літератури і в самостійне читання учнів.
У допомогу вчителям для організації уроків літератури рідного краю за творами поета-земляка Володимира Івановича Біляїва доступними є ряд таких видань , як:
В.Біляїв. Осіння обнова.Поезії. Книжка третя.—Донецьк, 2001 р.
М.Вінграновський. Вступне слово до віршів В.Бляєва//Літературна Україна, 1994, 20 жовтня.
Г.Костюк. Дещо про поезію як створення світу людини//Сучасність, 1991.—№4.—С.112-125.
В.Оліфіренко. Вивчення літератури рідного краю в школі. Посібник для вчителів.—Донецьк, 1996.
В.Оліфіренко. Уроки правди і добра. Посібник з літератури рідного краю для учнів загальноосвітніх шкіл, гімназій і технікумів.—Донецьк, 1995.
Барвінок Донбасу-2. Читанка з літератури рідного краю і народознавства. /Упорд.В.Оліфі ренко.—Донецьк, 2000 р.
Барвінок Донбасу-3. Читанка з літератури рідного краю і народознавства /Упоряд. В.Оліфіренко.—Донецьк, 2000 р.