НАЗІНА МАРГАРИТА

ЗШ І-ІІІ ступенів №57 м. Макіївки, 10-Б клас

Мерехтить висока просинь,

Стукотить у вікна осінь:

Чи покрапає дощець,

Чи дмухне ледь вітерець...

У віконце я дивилась –

Очі ніби засмутились,

Та ось в небі засвітилось

Ясне сонце, покотилось

У далеку далечінь,

Золотавить неба синь.

І покликало мене...

Бо це скоро все мине.

Я за сонцем поспішаю,

Бавить очі не мішаю.

Ось проміннячком воно

Зазирнуло у вікно.

І вирішую я разом

Осінь посадити в вазу.

Поспішаю на перон,

Де чека мене вагон.

Стукіт мчить і колисає,

Пісню серденько співає

Про різьблений з клена лист,

Про барвистий тихий ліс,

Про лелек, що відлітають,

Зорі ті, що в морі тануть.

На зупинці в ліс зайшла

Квіти осені знайшла.

На килим пухкий ступала,

Букет осені збирала:

Лист осики та берізки,
Ще калини ягід низка,
Золотавий лист дубовий,
Ніжний тонкий яворовий...

Притулю букет до серця

І промовлю: все минеться...

Осінь тиху непогожу

Зима змінить на порошу.

А весна їх уквітчає.

Літо знову завітає –

На столі букет стоїть,

Свідок руху і століть.